ОПИС ДОСВІДУ

Час іде, з’являються нові методи і форми роботи. Але нове не виникає на голому місці й навіть не кожного дня. Це – безперервний пошук, на мою думку, постійна імпровізація вчителя. Сучасна методична література пропонує безліч нових форм роботи на уроці, які можна «побачити по-своєму».  Вчитель української мови  - учитель, який докорінно переосмислив свою роль у навчально-виховному процесі з урахуванням новітніх рис суспільства: розвиток комп'ютерного інтелекту та усвідомлення, що мова є основним засобом спілкування та інструментом для  досягнення успіху. Згідно з методичними рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу, зміст навчання української мови має бути зорієнтованим на розвиток мотивації до вивчення і на формування комунікативних умінь та навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності.
         У сучасному мовному просторі, де нові знання та інформація подвоюються шаленими темпами, кожні 2-4 роки,  комп’ютерні технології стали невід’ємною частиною спілкування, отримання даних, розвитку творчих здібностей і самоосвіти. Для учнів це природний та цікавий шлях до розвитку уміння спілкуватись. Тому актуальність використання комп’ютерних технологій на уроці полягає саме в ефективності поєднання корисного і цікавого, навчання і розваги, наочності й інформативності. Саме це дозволяє по-новому підійти до проблеми, над вирішенням якої я працюю, а саме: 

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури як засіб формування когнітивної компетенції школяра

У ході роботи над науково-методичною проблемою маю на меті:

    формувати когнітивну компетенцію учнів;

    розвивати пізнавальну активність школярів, самостійність у навчанні, критичне мислення;

    задовольняти пізнавальні потреби вихованців у відповідності до їх нахилів, запитів, здібностей;

    прищеплювати учням любов до рідного слова.

   Працюючи над певною темою, використовую такі інтерактивні технології   на уроках української мови: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».

Наприклад, інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності, коли намагаюся зосередити увагу школярів на осмисленому сприйнятті матеріалу, використовую різні прийоми випереджального навчання.

    Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.

У такий же спосіб проводиться  й підсумковий етап уроку.

      На уроках української літератури використовую інтерактивні технології:
 «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Дебати», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування». Ефективним буде той урок, на якому присутні глибокі теоретичні знання, ретельна підготовка, творчий підхід учителя.
     Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.
Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки.

   Використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.  

    Готуючись до кожного уроку,  слід пам’ятати слова А.Макаренка:
«Діти – це живе життя і життя прекрасне, і ставитися до них треба, як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на навчання, радість і обов’язок відповідальності».

    Спілкуючись із дітьми, обираю такі  методи  й прийоми, які б якнайкраще сприяли розвиткові  та  формуванню комунікативної компетенції учнів,  без якої  у майбутньому неможлива  повноцінна діяльність  особистості.

 Прагну  розвивати  мовленнєві уміння учнів, що визначають мовленнєву поведінку, намагаюся створювати умови на уроці, які б сприяли бажанню дітей спілкуватися, висловлюватися, впливати на опонента (співрозмовника).Таким чином, мовна компетенція передбачає  вдосконалювати мовленнєві уміння учнів, тобто уміння слухати, читати і писати. Використовую комунікативні методи , до яких можна віднести ті, що сприяють розвитку говоріння, аудіювання, читання та письма.  Слід зазначити основні з них:
метод комунікативних вправ – респонсивні вправи, ситуативні, репродуктивні, ініціативні, дискутивні, описові, композиційні;.
 метод проектів – проектна діяльність вчить учня долати труднощі, працювати над собою, застосовувати знання для розв’язання проблем  на практиці;
дослідницький метод – учні самостійно або за допомогою учителя досліджують поставлене питання;
проблемний метод – перед учнями ставиться проблема, яку вони вирішують разом із вчителем протягом уроку. Примушує учнів інтенсивно мислити, шукати і знаходити відповіді на питання, внаслідок чого знання набуваються не лише пам'яттю, а передусім розумом. Суттю когнітивної спрямованості навчання рідної мови є формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння спілкуванням, що сприяє формуванню мовної особистості.
Активні методи навчання:
самостійна робота;

проблемні і творчі завдання;

дослідницькі та пошукові вправи;

ігрові вправи;

діалог, дискусія;

метод проектів;

самостійне спостереження;

метод діалогічног викладу , бесіда.

    Ці методи  використовую у своїй роботі з учнями,а саме:  бесіду –  для перевірки міцності засвоєння знань учнями, для обміну інформацією між учителем і учнями, для знаходження спільного й відмінного у мовних фактах і явищах тощо; метод спостереження  застосовую тоді, коли факти і явища, що вивчаються, є специфічними для української мови або складними, потребують того, щоб у них спочатку розібралися шляхом аналізу тексту (прикладів), а потім вдавалися до відповідного теоретичного положення, граматичного визначення чи правила. Використання активних методів забезпечує розвиток логічного мислення, активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх здібностей, допомагає вчителеві реалізувати навчальні, розвивальні цілі уроку. Отже, основа мета даної методики – навчити людину вільно  себе  почувати  у  спілкуванні. 

         Головне у роботі вчителя – результативність. Тому, щоб виявити рівень навченості учнів, використовую  різноманітні методи контролю:   

щоденне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на заняттях, що дозволяє скласти уявлення про те, як учні сприймають і осмислюють навчальний матеріал, в якій мірі виявляють самостійність, кмітливість, творчість тощо;

усне опитування (індивідуальне і фронтальне, усні заліки, екзамени тощо) полягає в постановці перед школярами запитань за змістом вивченого матеріалу і оцінюванні повноти, логічності і обґрунтованості їхніх відповідей;

письмовий контроль знань і умінь здійснюється за допомогою письмових робіт (диктанти, перекази, класні й домашні твори, письмові відповіді на питання, реферати, вправи) дозволяє виявити уміння послідовно викладати матеріал, висловлювати свої думки на письмі;

тестування здійснюється за допомогою набору стандартизованих завдань, які дають можливість за порівняно короткий час перевірити засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, виміряти обсяг і рівень конкретних знань, умінь і навичок;

складання схем,таблиць;

самостійна робота  здійснюється добором  ефективних вправ, завдань з урахуванням випереджального навчання.  Спонукаю учнів до розуміння, що для успішної самостійної роботи потрібно бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, виконувати розумові операції, цінувати й раціонально розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (у вигляді тез, конспекту, реферату, анотації, рецензії та ін.). Цьому навчаю  учнів під час уроків, формуючи навички самостійної роботи, роз'яснюючи зміст і методику виконання домашніх завдань. Так, на уроках використовують роботу з підручником, довідковою літературою, спостереження і самоперевірку, взаємоперевірку, необхідні учневі під час виконання домашніх завдань. Практикують також бесіди на теми :«Як готувати уроки», «Бережи хвилину» та ін. Важливою умовою ефективності самостійної роботи учнів є систематичне контролювання виконання домашніх завдань, об'єктивна оцінка їх результатів. Посилити контроль за виконанням домашніх завдань дає змогу систематична перевірка учнівських зошитів.                                          

Одним із засобів організації самостійної науково-пошукової роботи учнів є застосування у навчальному процесі випереджальних пізнавальних завдань. Вони  спрямовують учнів на самостійне оволодіння матеріалом до його вивчення за програмою на уроці. Випереджальні завдання учні виконують добровільно. Вибір та виконання їх здійснюють з урахуванням інтересів та навчальних можливостей дитини, зони її найближчого розвитку. Випереджальними завданнями є читання додаткової та художньої літератури; спостереження за явищами природи та суспільного життя, практичною та дослідницькою роботою; складання власних завдань, пошук навчального матеріалу.

    Метою застосування випереджальних завдань є стимулювання учнів до самостійної роботи, формування у них позитивної мотивації до навчання, готовності до самоосвіти, прийомів розумової діяльності. Виконання випереджальних індивідуальних завдань учнями з високим та середнім рівнями пізнавальної діяльності спрямоване на поглиблення та розширення знань, розвиток творчих здібностей. Учням з низьким рівнем пізнавальної діяльності такі завдання даю з метою розвитку мислення, запобігання та ліквідації прогалин у знаннях.

    Перед виконанням випереджальних завдань учні отримують допомогу від учителя у формі інструктажу, планів, пам'яток, карток - підказок тощо. Завершують виконання випереджальних науково-пошукових самостійних завдань контроль, аналіз та оцінювання виконаних робіт, повідомлень, вправ, творів, малюнків, доповідей, рефератів, виготовлення наочних посібників, складених планів досліджень та експериментів.                      

Використовую диференційований  та індивідуальні підходи у роботі з дітьми, здійснюю зв’язок із батьками. Намагаюсь повідомляти батькам про досягнення та проблеми їх дітей. Систематично проводжу консультації  із слабововстигаючими учнями з метою покращення  знань. Додатково консультую обдарованих дітей, застосовую різні форми заохочення дітей до навчання, використовую випереджальне навчання.

Значної уваги надаю викладанню програмового матеріалу  укрупненими частинами. Практика переконує, що в умовах відсутності конче потрібного унаочнення, пропоновані схеми, саморобні таблиці,  технологічні картки, алгоритми  зручні в користуванні, оскільки вони компактні, місткі, доступні для сприйняття, дозволяють показати спостережувані явища в динаміці і сприяють успішному запам’ятовуванню й відтворенню опорних сигналів, а також можуть легко вводитись у програму комп’ютера.
     Вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами забезпечує потрібну якість знань, їх системність. В учнів формуються вміння узагальнювати, систематизувати, досліджувати. Вивчення мови шляхом укрупнення одиниць засвоєння вимагає узагальнення і повторення пройденого упродовж усього періоду навчання . Завдяки такій наочності  вивільняється час на вивчення програмового матеріалу, з'являється реальніша можливість планувати систему різнотипних уроків. Вивільнення навчального часу дає змогу також урізноманітнити заняття і підвищити якість навчання. Унаслідок систематичного використання узагальнювальних таблиць і схем досягається економія навчального часу, створюються умови для активізації пізнавальної діяльності.Окрім цього,ефективним прийомом  у своїй діяльності є навчання учнів за допомогою алгоритмів, що характеризується постановкою системи питань і алгоритмічних завдань. Алгоритм дається здебільшого у письмовій формі. Він має властивість однозначно визначає дії людини, так що завдання за цим алгоритмом виконуватиметься тими ж самими способами. Дуже важливо дотримуватися послідовності дій і операцій, визначених алгоритмом, що приведе до безпомилкового результату.Алгоритм –  це чітка, розумова, з методичною доцільністю продумана система логічних операцій, послідовне виконання яких неминуче приводить до правильного розв'язання задач. Алгоритми найповніше, найефективніше реалізують методичні принципи роботи з граматичними правилами, сприяють злиттю в одне ціле двох процесів  –  засвоєння і застосування правила на письмі. Алгоритми не замінюють правил підручника, а приводять їх у чітку систему і зближують теоретичні і практичні моменти. Алгоритми бувають прості і складні, а отже, – легші й важчі. Чим старший клас, тим більше вони ускладнюються, подається більше запитань. Для розв’язання граматичних завдань використовую різні види алгоритмів, які спонукаютьучнів до пошуку відповідей на запитання  випереджального характеру.

 За останні 5 років мої вихованці займали призові місця у щорічному мовному  конкурсі імені Петра Яцика( Зотікова Інна- ІІ місце, 2012рік; Папченко Катерина- ІІІ місце, 2012рік, 2013рік, Тимошенко Вікторія – ІІІ місце, 2013 рік; Близненко Єлизавета- 4 місце, 2014рік; Павленко Юлія- ІІІ місце,2015, 2016рік), в олімпіадах- Зотікова Інна- ІІ місце, 2012 рік Горпенко В. (2016, олімпіада, ІІІ місце), Павленко Ю.(2016 рік, олімпіада, ІІІ місце). Неодноразово брали участь у конкурсі науково-дослідницьких робіт»Віват, інтелект!»( Матвій О., Єремейчук М. «Героїчне поряд» -ІІІ місце,2012рік; Горпенко К. «За морями, за горами»- ІІ місце, 2013 рік;Вікован А. –ІІІ місце «Дві мови рідні в мене є», 2016 рік), на обласному конкурсі «Моя Батьківщина – Україна» науково-дослідницька робота у напрямку «Із попелу забуття»  Горпеко Кароліни посіла ІІ місце, 2013 рік. У 2013 році моя робота у конкурсі «Шевченко – явище незбагненне» Лічу в неволі дні і ночі – і лік забуваю...» зайняла ІІ місце, а також оповідання Вікован Аміни «Пам’ять про матір» -ІІ місце.У районному конкурсі «Моя Батьківщина – Україна» робота учнів 7 класу Вікован А., Салтана В.»І знову на передову» посіла ІІІ місце, 2015 рік;  робота учнів 8 класу Підліснюк В., Гавриленко Є. «На варті миру»  -  ІІІ місце, 2016 рік. 2016 рік - проектна робота» Кімнатні рослини», 2016 – проект «Здорова їжа» . Я координатор гри «Соняшник», беру участь у вебінарах