ЧОРНОБИЛЬ. ДОВГИЙ СЛІД ТРАГЕДІЇ…

(виховна година у 9 класі)                                                                                                                             Мета : зосередити учнів на осмисленні знань про причини та наслідки Чорнобильської трагедії, формувати в учнів вироблення системи правильних відносин до оточуючого середовища, формувати  екологічну свідомість, навички економного використання електроенергії, вчити свідомо розуміти, що захист багатств Землі – це захист власного здоров’я                                                             Обладнання: фоторепортаж «Дзвони Чорнобиля», таблиці «Переваги і недоліки промислових електростанцій», плакати з висловами вчених

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.Організаційначастина                                                                                                            2. Вступне повідомлення класного керівника. Безмежні простори  України, вона  квітуча, співуча, щедра. Україна  дала світові багато талановитих поетів, співаків, футболістів… Україна вписала в  світову історію людства  немало визначних відкриттів в різних галузях науки і техніки. Україна, в багатовічній історії якої є немало сторінок, повитих смутком і жалобою. Це – і роки монголо-татарського іга, і роки голодомору, і роки Великої Вітчизняної війни. Але, ще одна трагічна сторінка в історії України записана чорною барвою в мирні роки. 26 квітня 1986 року став для України трагічним днем. Настільки великою стала ця трагедія, що Міжнародною Організацією Об’єднаних Націй ця трагедія визнана найбільшою за наслідками в другій половині ХХ-го століття. Трагедія , наслідки якої відчула не лише Україна, а й багато держав Європи і , навіть, світу. Ця трагедія – аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Згадуючи трагічні для України дні кінця квітня 1986 року, давайте пригадаємо відомі нам факти про розвиток подій на Чорнобильській атомній електростанції.                                                                       3. Основна частина . Біль і тривоги Чорнобиля                                                            Вступ. Учитель. Душа тривожиться, мов птиця : А що, як висохне криниця? Тривожиться у полі колос : Чому замовк пташиний голос ? І вмить здригається Планета – І річка Либідь, річка Лета. Не все, не все пощезне в світі. Ще в зорях сад. Земля – у цвіті. Лист подорожника. Дорога. Та в серці атомна тривога. Ти підкорила Всесвіт, Людино! Ти приборкала морську стихію, ти злетіла до чужих планет і лишила там свій слід. Ти створила штучний розум і проголосила свою вищість над ним. Ти контролюєш вітер, ти маєш у руках смерть і хизуєшся цим. Ти думаєш, що стала Богом, коли змінила зиму на літо, і підкорила собі природу та не помітила пасток, які сама собі розставила. Бо не минає безслідно варварськевторгнення в те, що створено не тобою й раніше за тебе. Зупинися на мить, Людино! Давайте зупинимося, поміркуємо, і ми побачимо, що найбільше досягнення людини – підкорення атома – привело до найстрашніших наслідків, не лише для сучасності, а й для майбутніх поколінь. - Чорнобильський вітер                   Учень1. 26 квітня 1986 року... Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ. Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком, коли, за Іпатієвським літописом, князь Вишгородський Ростислав, син Великого князя Київського Рюріка, рушив походом з Чорнобиля в Тарциськ. Важко сказати, чому саме Чорнобилем було назване місто. Історики думають, що це від слова „чорнобильник“, як в давнину називали полин. І так само, як той гіркий полин, доля краю не була легкою. Але минало лихоліття, приходив мир, і знову щедра земля дарувала людям свої невичерпні багатства. Відбудовувались села, піднімались церкви. Але ніколи ще раніше людина не зводила собі історичного хреста, на якому сама ж і була розп’ята. Таким хрестом став для України Чорнобиль. Скільки українців поклали на жертвенник своє здоров’я та життя! Скільки тих, хто назавжди залишив рідні домівки! Безкраї простори колись родючої землі тепер порожні, забруднені, мертві… Чорнобильска трагедія пройняла всі сфери життя – від академічної науки до побуту людського життя. Але аварія в Чорнобилі – трагедія не тільки екологічна, Вона показала неспроможність тодішнього уряду захистити свій народ, взяти на себе відповідальність за все, що сталося. Колись звичайна географічна назва Чорнобиль набула багатогранного трагічного звучання… - Історія будівництва Чорнобильської АЕС.                                                                            Учень2.Чорнобильська АЕС (ЧАЕС) розташована в східній частині великого географічного регіону, іменованого білорусько-українським Поліссям, на березі ріки Прип'яті, що впадає в Дніпро, у 18 км від районного центра - м. Чорнобиль. У 112 кілометрах південніше Київ, а в 100 км на схід –місто Чернігів. Безпосереднє місце, де знаходиться станція і містечко обслуговуючого персоналу називається місто Прип'ять. Воно на карті позначений червоною крапкою. Коричневе коло - це 30-ти кілометрова зона, у якій заборонене проживання і тривале перебування. У період 1987-88 років всі населені пункти в цій зоні були ліквідовані щоб виключити проживання в цій зоні людей. До весни 1986 року на Чорнобильскої АЕС діяли чотири енергоблоки. Кожен енергоблок складається з ядерного реактора і двох парових турбін. Місцевість тут відрізняється відносно плоским рельєфом. Роботи зі спорудження станції були початі в 1970 році. Для білорусько-українського Полісся характерна порівняно невисока щільність населення - приблизно 70 чоловік на квадратний кілометр. До аварії на ЧАЕС загальна чисельність населення в 30-ти кілометровій зоні навколо станції складала близько 100 тисяч чоловік. Будівництво Чорнобильської АЕС велося чергами. Кожна з них уключала 2 енергоблоки, що мали загальні системи спеціального водоочищення і допоміжні спорудження на площадці. У їхній склад входять: сховище рідких і твердих радіоактивних відходів, відкриті розподільні пристрої, газове господарство, резервні дизель-генераторні електростанції, гідротехнічні й інші спорудження. Джерелом технічного водопостачання перших чотирьох енергоблоків є наливний ставок-охолоджувач площею 22 квадратних кілометра. Передбачені також окремі насосні станції для 3-го і 4-го блоків. Мається резервне електропостачання від дизель-генераторів. Навіть неповне перерахування споруджень ЧАЕС говорить про тім, наскільки це був великий енергетичний об'єкт. 28 вересня 1977 року включений в електричну мережу 1-й турбогенератор. Чорнобильська АЕС дала країні першу електричну енергію. 24 січня 1978 року на електростанції вироблений перший мільярд кіловат-годин електроенергії. 21 грудня 1978 року здійснений пуск 2-го енергоблоку. 22 квітня 1979 року ЧАЕС виробила перші 10 мільярдів кіловат-годин електроенергії. 3 грудня 1981 року здійснений пуск 3-го блоку електростанції. 31 грудня 1983 року дав першу електроенергію 4-й енергоблок. 21 серпня 1984 року Чорнобильська АЕС виробила 100 мільярдів кіловат-годин електроенергії. Таким чином, на 1 січня 1986 року потужність чотирьох блоків станції складала 4 мільйони кіловатів, що відповідало її проектній потужності. - Хронологія аварії та її причини                        Учень3. 25 квітня 1986 року на 4-м енергоблоці ЧАЕС планувався не зовсім як звичайний. Передбачалося зупинити реактор на планово- попереджувальний ремонт. Але перед заглушенням ядерної установці керівництво ЧАЕС планувало провести деякі експерименти. Перед зупинкою були заплановані іспити одного з турбогенераторів станції в режимі вибігу з навантаженням власних нестатків блоку. Суть цього експерименту полягає в моделюванні ситуації, коли турбогенератор може залишитися без своєї рушійної сили, тобто без подачі пари. Для цього був розроблений спеціальний режим, відповідно до якого, при відключенні пари за рахунок інерційного обертання ротора генератор якийсь час продовжував виробляти електроенергію, необхідну для власних нестатків, зокрема для харчування головних циркуляційних насосів. Звернемося до хронології подій.... Отже 25 квітня 1986 року...... 1год. 00хв. - відповідно до графіка зупинки реактора на планово- попереджувальний ремонт персонал приступив до зниження потужності апарата працюючого на номінальних параметрах. 13год. 05хв. - при тепловій потужності 1600 МВт. відключений від мережі турбогенератор №7, що входить у систему 4-го енергоблоку. Електроживлення власних нестатків перевели на турбогенератор №8 14год. 00хв. - відповідно до програми іспитів відключається система аварійного охолодження реактора. Оскільки реактор не може експлуатуватися без системи аварійного охолодження, його необхідно було зупинити. Але дозвіл на глушіння апарата не було дано. І реактор продовжував працювати без системи аварійного охолодження (САОР). 23год. 10хв. - отриманий дозвіл на зупинку реактора. Почалося зниження його теплової потужності до 1000-700 МВт відповідно до програми іспитів. Але оператор не справився з керуванням, у результаті чого потужність апарата упала майже до 0. У таких випадках реактор повинний глушитися. Але персонал не порахувався з цією вимогою. Почали підйом потужності. 1год. 00хв. 26 квітня - персоналу удалося підняти потужність до рівня 200 Мвт (теплових) замість покладених 1000-700. 1год. 03хв. - До шести працюючих насосів підключили ще два, для підвищення надійності охолодження реактора після іспитів. 1год. 20хв. - Для утримання потужності реактора з нього були виведені стрижні автоматичного регулювання, порушивши найсуворішу заборону працювати на реакторі без визначеного запасу стрижнів - поглиначів нейтронів. У той момент у реакторі знаходилося тільки шість стрижнів, що приблизно вдвічі менше гранично припустимої величини. 1год. 23хв. - Оператор закрив клапана турбогенератора. Подача пари припинилася. Почався вибіг турбіни. У момент відключення другого турбогенератора повинна була спрацювати ще одна система захисту по зупинці реактора. Але персонал відключив її, щоб повторити іспит якщо перша спроба не удасться. У результаті виниклої ситуації реактор потрапив у хитливий стан, що привело до появи позитивної радіоактивності і розігріву реактора. 1год. 23хв. 40сек. - керівник зміни 4-го енергоблоку зрозумівши небезпеку ситуації дав команду натиснути кнопку найефективнішого аварійного захисту. Поглинаючі стрижні пішли вниз, але через кілька секунд зупинилися. Спроби ввести їх у реакторну зону не вдалися. Реактор вийшов з під контролю. 1год. 23хв. 44сек. - Потужність реактора різко збільшилася і приблизно в 100 разів перевищила проектну. 1год. 23хв. 45сек. ТВЕЛи почали руйнуватися. У паливних каналах створився високий тиск.1год. 23хв. 49сек. Паливні канали стали руйнуватися.1год. 23хв. Пішло два вибухи. Перший - через гримучу суміш, що утворилася в результаті розкладання водяної пари. Другий був викликаний розширенням пар палива. Вибухи викинули палі даху четвертого блоку. У реактор проникло повітря. Повітря реагувало з графітовими стрижнями, утворити оксид вуглецю II (чадний газ). Цей газ спалахнув, почалася пожежа. Покрівля машинного залу зроблена з матеріалів, що легко пломеніють. (З тих самих, котрі використовувалися на ткацькій фабриці в Бухарі, що цілком згоріла на початку 70-х років. І хоча деякі працівники після випадку в Бухарі були віддані під суд, ці ж матеріали використовувалися при будівництві АЕС.) 8 з 140 тонн ядерного палива, що містять плутоній і інші надзвичайно радіоактивні матеріали (продукти розподілу), а також осколки графітового сповільнювача, теж радіоактивні, були викинуті вибухом в атмосферу. Крім того, пари радіоактивних ізотопів йоду і цезію були викинуті не тільки під час вибуху, але і поширювалися під час пожежі. У результаті аварії була цілком зруйнована активна зона реактора, ушкоджене реакторне відділення, генераторна етажерка, машинний зал і ряд інших споруджень. Були знищені бар'єри і системи безпеки, що захищають навколишнє середовище від радіонуклідів, що містяться в опроміненому паливі, і відбувся викид активності з реактора. Цей викид на рівні мільйонів кюрі в добу, продовжувався протягом 10 днів з 26.04.86. по 06.05.86., після чого поступово зменшувався. По характеру протікання процесів руйнування 4-го блоку і по масштабах наслідків зазначена аварія мала категорію позапроектної і відносилася до 7-го рівня (важкі аварії) по міжнародній шкалі ядерних подій INES. Уже через годину радіаційна обстановка в місті була ясна. Ніяких мір на випадок аварійної ситуації там передбачено не були: люди не знали, що робити. По всіх інструкціях і наказах, що існують уже 25 років, рішення про висновок населення з небезпечної зони повинні були приймати місцеві керівники. До моменту приїзду Урядової комісії можна було вивести з зони всіх людей навіть пішки. Але ніхто не взяв на себе відповідальність. На роботах у небезпечних зонах (у тому числі в 800 метрах від реактора) знаходилися солдати без індивідуальних засобів захисту, зокрема, при розвантаженні свинцю. Потім з'ясувалося, що такого одягу в них немає. У подібному положенні виявилися і вертолітники. Офіцерський склад, у тому числі і маршали, і генерали дарма бравірували, з'являючись поблизу реактора в звичайній формі. У даному випадку необхідна була розумність, а не помилкове поняття сміливості. Водії при евакуації Прип'яті і при роботах по обвалюванню ріки також працювали без індивідуальних засобів захисту. Не може служити виправданням, що доза опромінення складала річну норму - в основному це були молоді люди, а отже, це позначиться на потомстві. Прийняття для армійських підрозділів бойових норм - це крайня міра у випадку воєнних дій і при проході через зону поразки від ядерної зброї. Такий наказ був викликаний саме відсутністю в даний момент засобів індивідуального захисту, що на першому етапі аварії були тільки в спецпідрозділах. Уся система цивільної оборони виявилася цілком паралізованою. Не виявилося навіть працюючих дозиметрів. Залишається тільки захоплюватися роботою і мужністю пожежного підрозділу. Вони запобігли розвитку аварії на першому етапі. Але навіть підрозділу, що знаходяться в Прип'яті, не мали відповідного обмундирування для роботи в зоні підвищеної радіації. Як завжди досягнення мети обійшлося ціною багатьох і багатьох життів. Таким чином, можна коротко визначити шістьох основних причин аварії на 4-му енергоблоці: Перше - зниження оперативного запасу радіоактивності, тобто зменшення кількості стрижнів-поглиначів в активній зоні реактора нижче припустимої величини. Друге - несподіваний провал потужності реактора, а потім робота апарата при потужності меншої, чим було встановлено програмою іспитів. Третє - підключення до реактора усіх восьми насосів з перевищенням витрат по ЦГН. Четверте - блокування захисту реактора за рівнем води і тиску пари в барабані-сепараторі. П'яте - блокування захисту реактора по сигналу відключення пари від двох турбогенераторів. Шосте - відключення системи захисту, передбаченої на випадок виникнення максимальної проектної аварії, - системи аварійного охолодження реактора. У результаті теплового вибуху який відбувся в реакторі відбулося руйнування активної зони реакторної установки і частини будинку 4-го енергоблоку, а також відбувся викид частини радіоактивних продуктів, що нагромадилися в активній зоні, в атмосферу. Вибухи в 4-му реакторі ЧАЕС зрушили зі свого місця металоконструкції верха реактора, зруйнували всі труби високого тиску, викинули деякі регулюючі стрижні і палаючі блоки графіту, зруйнували розвантажувальну сторону реактора, підживлюючий відсік і частину будинку. Осколки активної зони і випарних каналів упали на дах реакторного і турбінного будинків. Був пробитий і частково зруйнований дах машинного залу другої черги станції. При вибуху частина панелей перекриття упала на турбогенератор №7 пошкодивши мастилопроводи й електричні кабелі, що привело до їхнього загоряння, а велика температура усередині реактора викликала горіння графіту. Найбільшу небезпеку, зв'язану з аварією представляло те, що, руйнування реакторної зони викликало викид в атмосферу і на територію ЧАЕС великої кількості радіоактивних деталей, графіту, ядерного палива. Викид радіонуклідів (вид хитливих атомів, що при мимовільному перетворенні в інший нуклід випускають іонізуюче випромінювання - це і є власне радіоактивність) являв собою розтягнутий у часі процес, що складається з декількох стадій. 27 квітня 1986 року висота забрудненої радіонуклідами повітряного струменя, що виходить з ушкодженого енергоблоку, перевищувала 1200 метрів, рівень радіації в ній на віддалі 5-10 км. від місця аварії складали 1000 мілірентген у годину. Викид радіоактивності в основному завершився до 6 травня 1986р. У перші години після аварії, коли ще не були точно визначені її розміри і вага, а також унаслідок недостатнього радіаційного контролю, частина людей, що працювали на найбільш небезпечних ділянках, одержали великі дози опромінення, а також опіки при гасінні пожежі. Усім потерпілим була зроблена перша медична допомога. До 6 години ранку 26 квітня було госпіталізовано 108 чоловік, а протягом дня ще 24-х. На основі діагностики променевої хвороби, 237 чоловік, у кого розвиток гострої променевої хвороби прогнозувався з найбільшою імовірністю були терміново госпіталізовані в клінічні заклади Києва і Москви. Загальне число людей загиблих внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС від опіків і гострої променевої хвороби на 1 січня 1988 року склало 30 чоловік, причому 28 - від променевої хвороби. 2). Чорнобиль може повторитися. Чорнобильська катастрофа призвела до тяжких екологічних наслідків, порушення екосистемної рівноваги, змін у флорі і фауні поліських регіонів. Катастрофа на Чорнобильській АЕС показала, що наслідки аварій на атомних станціях жахливі, і за кількістю жертв і забрудненням довкілля їх можна порівняти з наслідками ядерних вибухів. При цьому забруднення має глобальний характер, оскільки здатне негативно вплинути на екологічну ситуацію на території багатьох держав, віддалених від місця аварій на тисячі кілометрів. Підрахувати збитки від Чорнобильської аварії дуже важко, адже від радіаційного випромінювання виникають захворювання,які досить важко піддаються лікуванню . Фізіологічна дія радіоактивного випромінювання повністю не вивчена, але згубна його дія очевидна. Приборкання енергії атома – вражаюче досягнення людства, але нерозумне, безвідповідальне її використання спроможне знищити все живе на Землі. Мирний атом у Чорнобилі у 1986 році вийшов з-під контролю людей і це повинно нам всім бути серйозною застерегою зробити все для того, щоб подібна трагедія не повторилася. Чорнобиль – не звичайна аварія. За Чорнобилем стоїть зловісна закономірність – все більш зростаюча небезпека для людства з боку технологічних надпотужних суперсистем, що можуть вийти (і виходять) з-під контролю людини. Це системні енергетичні аварії, масові збої комп’ютерно-інформаційних мереж, катастрофи літаків, пов’язані з перевантаженням диспетчерських служб та інше. Ось чому Чорнобиль – не звичайна аварія. Чорнобиль став викликом сталому розвитку людства, це сигнал тривоги, посланий з майбутнього, попередження про можливі майбутні поломки складних і вразливих систем, що можуть потягти за собою масові жертви, матеріальні витрати і деградацію навколишнього середовища.                                      3). Енергозбереження й охорона довкілля «Світ, розвиток і охорона навколишнього середовища взаємозалежні та неподільні» Декларація з навколишнього середовища та розвитку. Принцип 25, Ріо-де-Жанейро, 1992 Фундаментальним поняттям всіх сфер життя людства є процес використання енергії. В усі часи люди використовують багато енергії. Енергія необхідна для існування будь-якої з форм життя та усіх типів цивілізації. Існує прямий зв’язок між обсягом енергії, що використовується, і рівнем розвитку цивілізації. Як і для давніх людей, так і для нас, сучасних споживачів, енергія є засобом поліпшення якості якості життя. Ми вже усвідомили, що будь-яка діяльність, незалежно від її природи, передбачає використання енергії. За своєю природою людина надто слабка фізично. Але люди мають здатність мислити, і це дозволяло їм протягом усієї історії існування створювати різноманітні пристосування аби використовувати енергоджерела, потужніші за м’язову енергію, щоб з їх допомогою досягти бажаних результатів. Багато аспектів нашого способу життя демонструють наскільки ми залежимо від наявності електроенергії. Однак, немає сучасного енергоджерела, яке тою чи іншою мірою не заподіює шкоди довкіллю та здоров’ю людей.(див.таблиця1) Виробництво енергії, яку ми споживаємо, завдає значної шкоди рослинному і тваринному світові, довкіллю, здоров’ю людини. Це змушує нас задуматися над можливостями ефективнішого використання енергії, що ,безперечно, сприятиме збереженню навколишнього середовища і в той же час буде вигідно споживачу. Економія ресурсів і енергії – реальний спосіб зменшити витрати і зберегти довкілля для навколишніх поколінь.  Якщо в кожній квартирі по всій Україні вимкнути на 1 годину 1 електролампочку потужністю 100 Вт, то буде збережено 200 тис.кВтгод електроенергії.  1кВт-год електроенергії достатньо, щоб виготовити : v 5 кг олії v 14 кг борошна v 30 кг хлібу v 40 кг цукру v 1,5 кг паперу v 1 пару взуття                                                   Висновок. Отже, заощаджуючи енергію, ми рятуємо навколишнє середовище. Найпростіший спосіб зменшити забруднення довкілля – витрачати енергію розумніше.                                                                                                                                 4. Дискусійна бесіда з учнями з питань енергетико економіки та енергетико екології.                                                                                                                                        5. Заключна частина. Висновок класного керівника про Чорнобильську трагедію, її наслідки, дії людини щодо попередження подібних екологічних трагедій і пошук екологічно чистих енергоджерел